Оздоровчо-реабілітаційна робота з дітьми молодшого шкільного віку.

Здоров’я підростаючого покоління є найважливішим державним завданням, тому що відомо, що фундамент здоров’я дорослого населення країни заставляється в дитячому віці. Здорова дитина – головна проблема найближчого й віддаленого майбутнього нашої країни, тому що всі перспективи соціального й економічного розвитку, високого рівня життя, науки й культури – все це є підсумком рівня досягнутого здоров’я дітьми сьогодні.

Результати спеціальних поглиблених досліджень переконливо свідчать про те, що на сьогодні основними особливостями негативних змін стану здоров’я дітей є стрімке зростання у них хронічних захворювань, психічних відхилень, збільшення кількості дітей, які відносяться до груп високого медико-соціального ризику, почастішання переходу гострих захворювань у рецидивуючі і хронічні, підвищення кількості школярів з патологією дорослих тощо.

Недостатня рухова активність – гіпокінезія – наголошується у дітей різного віку. Звичайно, в першу чергу від гіпокінезії страждає м'язова система, знижується тонус м'язів. Тим самим сприяє порушенню постави, кровообігу, серцево-судинної системи, функції дихання, центральної нервової системи.

Несприятливі зміни в стані здоров’я дітей наносять великий соціальний і економічний збиток. Розробка ефективних заходів, спрямованих на охорону й зміцнення здоров’я дітей і підлітків, базується на даних про стан здоров’я цих контингентів. Це важливо й необхідно тому, що весь досвід Вітчизняної охорони здоров’я, всі досягнення світової науки свідчать про те, що пасивне відношення до охорони й формування здоров’я дитини, надія на природні процеси росту й розвитку, ні в якій мірі не виправдуються.

При сформованій ситуації оздоровча та реабілітаційна роль організованих шкільних установ у сучасних соціально-економічних і екологічних умовах повинна здобувати все більшу значимість поряд з навчанням і вихованням. При цьому культура здоров'я повинна бути цілеспрямованою систематично спланованою роботою всього педагогічного колективу освітньої установи на тривалий період.

 Оздоровчо-реабілітаційні заходи в режимі навчального та подовженого дня молодших школярів

Аналіз науково-методичної літератури та чисельні педагогічні спостереження свідчать про те, що важлива роль у збереженні здоров’я належить оздоровчо-реабілітаційній  роботі, яка сприяє вихованню позитивного ставлення та інтересу до занять фізичними вправами, озброєнню школярів спеціальними знаннями і виробленнями на їхній основі переконань у необхідності систематичних занять фізичною культурою, формуванню відповідних умінь і навичок, а також залучення учнів до щоденних занять фізичною культурою. До оздоровчо-реабілітаційних заходів у режимі навчального і подовженого дня відносять: гімнастику до навчальних занять, фізкультурні хвилини під час уроків, гімнастику для очей, фізичні вправи і рухливі ігри на подовжених перервах, щоденні фізкультурні заняття у групах продовженого дня та точковий масаж.  

Спеціалісти в даній галузі зазначають, що гімнастика до навчальних занять сприятливо впливає на організм молодших школярів, сприяє формуванню правильної постави, підвищує працездатність учнів на перших уроках, та сприяє загартуванню організму. Вона складається з 4-6 загальнорозвиваючих вправ низької інтенсивності вимагають зосередженої уваги на точність виконання вправ. Загальне керівництво гімнастикою до занять, її організація покладається на чергового вчителя. Тривалість даного оздоровчо-реабілітаційного заходу становить 5-7 хвилин. Зміст комплексів розробляється учителем фізичної культури і змінюється один раз у два тижні.  Доцільно проводити гімнастику до навчальних занять під музичний супровід, що сприяє поліпшенню психоемоційного стану дітей молодшого шкільного віку.  

Фахівці у своїх роботах стверджують, що навчальна діяльність вимагає від дітей великого нервового напруження, в результаті чого в клітинах кори головного мозку відбувається зміни, що знижують працездатність дітей. Під час уроків значне навантаження зазнають органи зору і слуху, м'язи тулуба, особливо спини і шиї, м'язи кисті пишучої руки. У початковій фазі стомлення, що характеризується процесом збудження центральної нервової системи відбувається збільшення кількості відволікань: діти неуважно слухають учителя, розмовляють. Подібні спонтанні перемикання школярів під час уроків на інші види діяльності є охоронної реакцією організму.

Таким чином, якщо учням не запропонувати динамічне навантаження, настане процес гальмування: рухливість змінюється млявістю. З цією метою деякі вчені рекомендують проводити на уроках фізкультурні хвилинки. Вони складаються з 3-4 вправ з 6-8-разовим повторенням кожної, спрямованих на зняття напруги м'язів спини, пальців рук і плечового пояса, сприяють відновленню розумової працездатності, перешкоджають наростання втоми, знижують статичне навантаження, попереджають порушення постави.

У своїх наукових роботах фахівці даної галузі зазначають, що час та зміст проведення фізкультурної хвилинки визначається вчителем, який веде урок, в середньому складає від 2,5 до 3 хвилин. Фізкультурні хвилинки рекомендуються також при виконанні домашніх завдань. Під час уроку  замість традиційної сидячої пози ввести в урок режим мінливих поз (поперемінне виконання завдань стоячи за конторкою і сидячи за партою), пошук необхідної інформації не тільки в книзі, а і на великій відстані, наприклад на плакатах та ін. Вправи з сигнальними знаками сприяють попередженню короткозорості і порушенню постави у дітей молодшого шкільного віку.

Таким чином у різних ділянках класної кімнати, на стелі фіксуються (підвішуються) привертаючи увагу яскраві сигнальні мітки. Це можуть бути іграшки або барвисті картинки. Розташовувати їх рекомендується в рівновіддалених ділянках кімнати, наприклад в чотирьох кутах стелі. Іграшки або картинки доцільно підбирати з таким розрахунком, щоб вони склали єдиний зорово-ігровий сюжет, наприклад сюжет з відомої казки. Один раз в два тижні сюжет рекомендується міняти на новий. З метою підвищення ефективності цих вправ по активізації почуття координації і рівноваги їх слід виконувати тільки в положенні стоячи. Учитель періодично дає відповідні команди і під рахунок «раз-два-три-чотири» діти швидко по черзі фіксують погляд на зазначених зорових точках, поєднуючи при цьому рухи головою, очима і тулубом. Тривалість виконання вправи від 1,5 до 2 хвилини.

Аналізуючи наукові роботи вчених цієї галузі в яких зазначалось, що організація рухової діяльності учнів на перервах є хорошим засобом активного відпочинку, зміцнення здоров'я та відновлення працездатності. Перемикання з одного виду діяльності (навчальні заняття) на інший (ігри) під час («рухових») перерв сприяють підвищенню продуктивності подальшої навчальної роботи. Їх метою є активний відпочинок, зміцнення здоров'я, загартовування організму, підвищення розумової і фізичної працездатності, вироблення звички до систематичних занять фізичними вправами. Під час подовженої перерви рекомендуються вправи з інвентарем, рухливі ігри, та елементи спортивних ігор. Тривалість рухливих перерв – 15-25 хвилин. До кінця перерви інтенсивність повинна знижуватися, щоб учні були готові до виконання наступного уроку. Зміст і організацію рухливих перерв розробляє вчитель фізичної культури. Для підтримки інтересу учнів зміст вправ, місця занять, форми та організація проведення повинні бути варіативними.

У роботах науковців даної галузі визначено, що велике значення мають щоденні фізкультурні заняття у групах продовженого дня (спортивна година), яка проводиться на відкритому повітрі з метою загартовування організму і забезпечення активного відпочинку молодших школярів. Загартовування – це ефективне засіб, який сприяє протистоянню патологічних змін в дитячому організмі, тренуванні і вдосконаленню захисних механізмів організму, підвищенню його стійкості до несприятливих змін зовнішнього середовища, сприяє послабленню або усуванню негативних реакцій організму, викликані зміною погодних умов. В процесі своєї життєдіяльності організм дитини регулярно стикається з різними видами охолодження, які при тривалому, систематичному і помірному впливі надають загартовуючий вплив, а в інших випадках провокують прояв деяких видів патологій, що сприяють розвитку у молодших школярів високої захворюваності гострими респіраторними вірусними інфекціями і частими рецидивами хронічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів.

Успішність і ефективність загартовування як зазначили у своїх роботах вчені, можливі тільки при дотриманні ряду принципів, якими є: поступовість – поступово підвищувати силу загартовуючого впливу і тривалість процедури збільшувати поступово; систематичність – загартовування буде ефективним, коли здійснюється не від випадку до випадку, а щодня і без перерви; комплексність – загартовування буде найбільш ефективним, якщо в комплексі використовуються всі природні сили природи: сонце, повітря і вода; облік індивідуальних особливостей при загартовуванні необхідно приймати до уваги і вік, і стать, і стан здоров'я, а також місцеві кліматичні умови і звичні температурні режими.

Вчені стверджують, що при загартовуванні дітей необхідно в першу чергу пам'ятати, що у них кожна загартовуюча процедура повинна проходитися на позитивному емоційному тлі, повинна доставляти радість і задоволення. Позитивні емоції повністю виключають негативні ефекти охолодження. Вчені у своїх роботах зазначають, що найкращим способом досягнення позитивних емоцій при загартовуванні дітей молодшого шкільного віку є введення в процедуру елементів веселої гри.  Існують загартовування повітрям (повітряні ванни); загартовування сонцем (повітряно-сонячні ванни); загартовування водою (обтирання, обливання, душ, купання, купання в ополонці); ходіння босоніж є одним з найдавніших прийомів загартовування.

Фізкультурні заняття в групах продовженого дня сприяють психічній розрядці, протидіють розвитку надмірної втоми і тим самим підвищують розумову працездатність учнів молодшого шкільного віку. Крім цього спортивна година сприяє вихованню інтересу і потреби в самостійних заняттях фізичними вправами, формуванню вміння організовано грати у колективі однолітків, а також проводити найпростіші ігри з невеликою групою товаришів. Зміст занять включає в себе вправи, рекомендовані для рухливих перерв, з урахуванням інтересів і бажань учнів. Тривалість фізкультурних занять від 40 до 60 хвилин. Найважливішими умовами їх проведення є відсутність суворої регламентації, самостійність учнів, свобода вибору вправ і форм проведення. Організація спортивної години покладається на вихователів груп продовженого дня, а проведення можуть здійснювати вчителя фізичної культури, вихователі, інструктори фізичної культури.

У наукових роботах вчених визначено, що крім уроків та роботи по зміцненню здоров'я в режимі дня великий вплив слід приділяти увагу позакласної та позашкільної роботи, по можливості майже всіх дітей залучати до фізкультурних секцій та гуртків (баскетбольні, футбольні, волейбольні, настільного тенісу). Бажано щомісячно проводити «Дні здоров'я», змагання з різних видів спорту, спортивно-театралізовані свята (4 рази на рік). Мета позакласних форм занять полягає в тому, щоб на основі інтересів і схильностей учнів поглибити знання, розширити і закріпити арсенал рухових вмінь і навичок у конкретних видах спорту, досягти більш високого рівня розвитку рухових вмінь і навичок у конкретних видах спорту, досягти більш високого рівня розвитку рухових здібностей, моральних якостей, долучити до регулярних тренувань.

Ефективним засобом оздоровчо-реабілітаційних заходів, на думку спеціалістів, для дітей молодшого шкільного віку, є точковий масаж, за методикою А.А. Уманської. Один із самих простих, ефективних і нешкідливих способів профілактики грипу. Будується на масажі 9-ти біологічно активних зон на шкірі, які зв’язані з основними регуляторами життєдіяльності організму. Якщо діяти на відповідні точки в області голови, грудей, шиї, рук, то можна активізувати адаптаційні реакції організму на несприятливі фактори зовнішнього середовища (в тому числі і на респіраторну групу вірусів). Виконується кінчиком вказівного або середнього пальця, легко натискаючи на точку і роблять обертові рухи. Спочатку за годинниковою стрілкою, потім – проти (3-4 рази в кожну сторону). Тривалість масажу – 3-4 хвилини.

Масаж спрямований на відновлення, регуляцію, приведення в норму багатьох систем організму. Таких як кровотворна, імунна система, підтримання гомеостазу в нормі (обмінних процесів), поліпшення роботи сенсорної системи, покращує нервову регуляцію організму, інтелектуальні здібності, призводить до гармонійної і злагодженої роботі між собою різних систем.

Проаналізувавши науково-методичні роботи, спеціалістів даної галузі, можна зробити висновок про те, що велике значення у збережені здоров’я дітей молодшого шкільного віку та у покращені їх фізичного виховання належить оздоровчо-реабілітаційним заходам у режимі навчального і продовженого дня.